Що сталося з мовами та звичаями корінних народів у школах-інтернатах?

Школи-інтернати приймали багатьох дітей аборигенів. Федеральний уряд керував цією системою, яка розпочалася у 1800-х роках і була закрита лише у 1980-х роках. За нею стояли дві мети: надати дітям освіту та асимілювати їх у основну культуру країни. Фінансування було занадто малим, і життя всередині спричиняло справжні труднощі для учнів. Деякі з них зазнавали фізичного насильства. Дітям також здебільшого заборонялося розмовляти рідними мовами або дотримуватися власних звичаїв. Оскільки ця політика тривала понад сто років, постраждало одне покоління сімей за іншим.

У 2008 році федеральний уряд в Оттаві офіційно вибачився перед колишніми учнями цих шкіл. Корінні народи Канади сьогодні відчувають відновлену гордість та впевненість у своїй ідентичності. Вони досягли значних успіхів у сільському господарстві, охороні довкілля, бізнесі та мистецтві. Художник Гайда Білл Рід, відомий різьбленням тотемних стовпів, є одним із відомих прикладів зі світу мистецтва. Діти інуїтів, що зростають в Ікалуїті, Нунавут, також є частиною цього живого сьогодення.